Ян Казимир Ваза (1609–1672) – король Польщі у 1648–1668 роках. Походив зі шведської династії Вазів. Син короля Зигмунта ІІІ і його другої дружини Констанції. У молодості був учасником військових походів: проти Швеції (1629), Московії та Туреччини. Брав також участь у Тридцятилітній війні. Два роки провів в Італії у монастирі єзуїтів, але покинув цей орден. У 1646 році отримав звання кардинала, а в листопаді 1647 року відрікся від нього і після смерті брата був обраний польським королем (у 1648 році). Одружився з Марією Людвікою, вдовою Владислава IV. Після невдалих спроб мирних переговорів з Хмельницьким і низки поступок з перемінним успіхом вів військові дії (Зборівський мир, перемога під Берестечком). Це, однак, не придушило козацького повстання: Україна уклала союз із Москвою, що викликало подальші війни Речі Посполитої з Росією. До того ж до ослабленої Речі Посполитої вдерлася шведська армія.
Таким чином, панування Яна Казимира обернулося низкою болісних поразок для країни. У 1668 році Ян Казимир зрікся престолу і виїхав до Франції, де отримав абатство Сен-Жермен. Помер після тяжкої хвороби 16 грудня 1672 року.
Ян Казимир присутній у всіх частинах Трилогії, однак тільки у «Потопі» він стає виразно індивідуалізованим персонажем. У «Вогнем і мечем» письменник зобразив короля на початку панування, напередодні коронації, тобто іще в непевній ситуації, підпорядкованого планам канцлера Оссолінського і мирної «фракції», до того ж у тіні князя Вишневецького, а в «Панові Володийовському» в момент відречення від престолу. Однак скрізь він втілює концепцію доброго володаря, який мудро керував Річчю Посполитою у часи випробувань.
Ростислав Радишевський
Франк Сисин. Вправи з політичної коректності // Критика. – 1999. – № 9 (23). – С. 28.
Шевчук Ю. «Вогнем і мечем» як чинник української культури // Критика. – 1999. – № 9 (23). – С. 26.
Польско-русские отношения XVII в. в современной польской призме (По поводу повести Г. Сенкевича «Огнем и мечем») // Антонович В. Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К., 1995. – С.106–135.
Див.: А[нтонович] Д[митро]. Вступ //Антонович В. Про козацькі часи на Україні – К.: Дніпро, 1991. – С. 7.
Дмитро Дорошенко цит. за Слабошпицьким: М. Антонович повертається //Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – С. 223.
H. Sienkiewicz Dzieła. Wydanie zbiorowe pod redakcją J. Krzyżanowskiego. Warszawa, 1949–1955. – Т. I. – S. 13. Цит. за: J. Krzyżanowski Twórczość Henryka Sienkiewicza. – Warszawa: PIW, 1976. – S. 47.
J. Krzyżanowski Twórczość Henryka Sienkiewicza. – Warszawa: PIW, 1976. – S.111–112.
У даному перекладі – Олена. (Прим. ред.)
номінально (лат.).
тривогу, сигнал до бою (лат.).
допомога (лат.).
заздрість (лат.).
повторюю (лат.).
розумію (лат.).
на місці (лат.).
Хай живуть (лат.).
Хай живе (лат.).
Чотири статті польового суду: зґвалтування, підпал, розбій і напад збройною силою на чужий дім (лат.).
збройною силою (лат.).
Не знаю (лат.).
змія (лат.).
готується (лат.).
Серця (лат.).
воїнські настанови (лат.).
точно (лат.).
з пошаною (лат.).
у скорботі (лат.).
я почну (лат).
молодість (лат.).
помилку (лат.).
за обвинуваченням у державній зраді (лат.).
пристрій (лат.).
солодкий спомин (лат.).
вустами (лат.).
рід людський (лат.).
Час біжить (лат.).
Або мир, або війну! (лат.)
Це слова Маскевича, котрий міг не знати про перебування на Січі Самуеля Зборовського. (Прим. авт.)
заради вічної пам’яті (лат.).
рубежі (лат.).
коло земель (лат.).
себто (лат.).
«Помилуй мя» (лат.).
«Юрби пастухів і всякого наброду, перекинчиків із своїх племен» (лат.).
збудити (лат.).
не забороняю (лат.).
страховисько (лат.).
«Одступись, сатано!» (грецьк.)
лютого (лат.).
тієї ж самої матері (лат.).
Громадянська війна (лат.).
Правий берег Дніпра називали руським, лівий – татарським. (прим. авт.)
охоче (лат.).
таємниці (лат.).
день гніву та сум’яття (лат.).
заради суспільного блага (лат.).
за келихами (лат.).
Живи й будь здоровий! (лат.)
гідності (лат.).
Військовий чиновник на Запоріжжі, що наглядав за мірами і вагами в крамницях так званого Крамного базару в Січі. (Прим. авт.)
Запоріжці під час своїх набігів не щадили нікого й нічого. До появи Хмельницького церков на Січі взагалі не було. Першу саме й поставив Хмельницький; там нікого про віру не запитували, і те, що розповідають про релігійність низових, казки. (Прим. авт.)
Порядок нарад на Січі описано в хроніці Еріка Ляссотти, імператорського посла на Запоріжжі 1524 року. (Прим. авт.)
терплячість (лат.).
плід (лат.).
частини тіла, що гниють (лат.).
Історичні слова Жолкєвського. (прим. авт.)
Усупереч поширеній нині думці, Боплан стверджує, що запорізька піхота незмірно переважала кінноту. Згідно з ним, 200 поляків із легкістю брали верх над 2000 запорізької кавалерії, та зате 100 піших козаків могли, зайнявши оборону, довго битися проти тисячі поляків. (прим. авт.)
Русинські джерела, приміром, Самійло Величко, кількістю коронного війська називають 22 000. Число це безперечно невірне. (прим. авт.)